Важливий крок на місці

Молдова після виборів залишилася на тому ж місці, а точніше, в політичній безвиході, в якій перебуває останні півтора роки. Минуле минулої неділі голосування майже не змінило розклад політичних сил в парламенті. Будь-яка коаліція, створена з новообраних депутатів, так само, як і раніше, не набере необхідного числа голосів для обрання президента. Це може привести до чергових дострокових парламентських виборів, від яких країна відверто втомилася.

Проте, за словами глави місії спостерігачів ОБСЄ Тоніно Пікули, вибори «стали важливим кроком на дорозі демократичного розвитку Молдови». Куди приведуть ці кроки, не знають навіть лідери партій, що перемогли.

Лідер молдавських комуністів, экс–президент країни Володимир Воронін, вже заявив, що його партія готова вести переговори з демократами і либерал–демократами, що входили в минулому парламенті до складу правлячого альянсу «За європейську інтеграцію».

Але прем'єр-міністр, що діє Влад Філат, що очолює Ліберально-демократичну партію, повідомив на брифінгу в Кишиневі, що про альянс з комуністами не може бути і мови. Філат сподівається створити новий альянс, куди, окрім його партії, увійдуть демократи і праві ліберали. По суті, це буде той же альянс «За європейську інтеграцію», який управляв країною останні півтора роки.

Тим часом єдино ясний і чіткий план дій прозвучав з сусіднього Бухаресту. Президент Румунії назвав терміни об'єднання з Молдовою. Траян Бесеську заявив, що Молдова може увійти до складу його країни в найближчих 25 років, при цьому кордон Румунії (і Євросоюзу) прошла б по Дністру. Відповідну заяву він зробив в інтерв'ю газеті Romania Libera.

У Бухаресті практично не приховують бажання аншлюса і спираються в цьому на прибічники такого об'єднання в Кишиневі. Партії, що підтримують цю ідею, отримали більшість на недавніх парламентських виборах. Поки вони не змогли створити сильну коаліцію, здатну вибрати нового президента.

І напевно, справа не в какой–то фантастичною договоронеспособности кишинівських політиків. Ситуація сповна логічна і з'ясовна з точки зору реалізму зовнішньої політики.

Реальна проблема Молдови полягає в наявності двох непримиренних доки геополітичних сценаріїв, пов'язаних з виводом з Придністров'я російських військ. Це те, чого давно бажає Захід.

Проте на минулому саміті ОБСЄ в Астане тема територіальних конфліктів виявилася в тому ж положенні, що і вибори в Молдові. Тобто в повній безвиході через відсутність консенсусу государств–участников. Президент Росії Дмитро Медведев виїхав з Астани навіть раніше, ніж по цій темі почалися дебати. Як пояснив після відходу Медведева міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, саме формулювання «конфлікт в Грузії», яку планувалося включити в текст підсумкової декларації, заставляє росіян відмовитися від її підписання.

У результаті в тексті взагалі відсутні згадки каких–либо конкретних спірних ситуацій. Це вже викликало досаду американської сторони. За словами представника Вашингтона, на саміті ніяк не відбиті серйозні основні проблеми безпеки — «затяжні конфлікти в Грузії, Молдові, Нагірному Карабаху».

Маленька деталь. Віце-прем'єр Молдови Віктор Осипов також залишився невдоволений декларацією. Він назвав її «далекою від досконалості», оскільки в ній немає «адекватного» віддзеркалення «найважливіших озабоченностей» Кишинева і інших країн ОБСЄ.

Автор публікації: Віка БІЛИХ

Фото: РЕЙТЕР

Долар в Білорусі подешевшає до кінця року - П.Прокоповіч

Бумбоксом по СТВ

«Східне партнерство» — підсумки і нові можливості

Нацбанк прогнозує помірні коливання рубля до кінця 2010 року і в 2011 році

Єдиний день голосування в Росії - в країні проходят близько 8 тисяч виборів




Сюди !

This entry was posted in Мій погляд. Bookmark the permalink.

Comments are closed.