Батьківщина або sms

Внутре шоу-бізнесу

Світом править sms. Без нього ні піцу купити, ні взнати, хто вчора відрізнився в новинах. Продираєш очі, ще не посмажив бекон, а телефон вже пищить: «Відправте код на номер, відповідайте правильно — і ви виграєте!», «На вашому рахунку заборгованість!», «Зайчик, я затримаюся ще на добу!», «Замовте і отримаєте дві!» Світ сходить з розуму, світ читає по стільниковому, світ висловлюється скупо, світ вибирає. Музичний світ день за днем голосує за допомогою sms. Як це було на недавньому дитячому «Євробаченні», прошедшем в Мінську. «Ти кому віддав перше місце?» — прийшло мені перше повідомлення, ледве оповістили результати. Ясно кому — нікому: адже за нашого парубка згідно правилам конкурсу голосувати його співвітчизникам, що проживають на території Білорусі, було не можна. Образливо, адже пісня Данила Козлова була однією з двох композицій, що прозвучали на форумі, що явно відрізнялася від останнього мейнстрима. Чи вигідно відрізнялася, невигідно, про те знають фахівці, а вирішує sms–слушатель. Можна знову сперечатися, чи варто нам обчислювати щось особливе, що уразить музичного виборця, або особливо не паритися і бути як все: може повезе. Про непередбачуваність цього фестивалю складають легенди. Будь він дитячим або дорослим. Узяли і перемогли монстри з Lordi, наулибался Рибак і виловив золоту рибку. Я тут задумався над тим, а чи своєчасно Юріївна Демідовіч взяв участь в позаминулому «Євро»? Мабуть, коштувало наш «кролик» приберегти для 2011 року? Месседж припав би якраз в тему. А який месседж був у дівчинки з Грузії? Так, з Маріам Кахелішвілі при дбайливому відношенні до її таланту можна виліпити зірку. Зірочкою вона вже є. Але, даруйте, її sms–песня — це саме sms–песня. Скільки слів в ній було, ви підрахували? І цей факт я б на місці наших продюсерів взяв до відома.

Музичним світом править чарт–голосование! Сьогодні ти був на вершині топів, через тиждень твій геніальний альбом випав з десятки, через місяць про нього ніхто і не пригадав. Трагікомічна історія трапилася з одним білоруським порталом, який позиціює себе пропагандистом белорусскоязичной пісні. Включили його модератори в хит–парад композицію ансамблю «Білоруські Песняри» і понеслося. «Білоруським Песнярам» накручують голоси!» — заволала гостьова книга. «У «Білоруських Песняров» відкручують голоси!» — заперечила друга частина гостьовою. За справедливість виступила вся білоруська музична діаспора світу, всі фанати планети одного з осколків моноліту Мулявіна порахували своїм боргом поставити хрестик на підтримку улюбленців. Але скандал не затихав. До того часу, поки в конфлікт не втрутилися учасники групи, що попросили керівництво сайту вивести колектив з чарта. Здавалося б, якщо і не вичерпано непорозуміння, то стало потихеньку забуватися. Та ба! Не прошло і миті, як портал «ліг» під натиском хакреського удару. І понині продовжує то слатися, то вставати. Мене побавило у всій цій «білоруській трагедії» ось що. Я уявив собі місто районного значення, розташоване в оазисі однієї з пустель штату Невада, місцеву радіостанцію, на яку обрушилися зі всієї Америки фанати Мадонни. «Чому ви гнобите нашу Мадонну?! — посилали вони sms — крики душі. — Де справедливість у вашому хит–параде?!» Жодних порівнянь. Але. аж надто інколи наші реалії местечковостью віддають.

Музичними концертами управляють соціальні мережі! Кому в них виступати — рекомендують коментарі до основного повідомлення. Вирішив якось відомий білоруський шоу–бизнесмен змінити склад виконавців збірного концерту, так фейсбук пригадав йому всіх бабусь до останнього дідуся. «Річ у тому, що ті висунули такие–то умови, — ділився секретами обізнаний в них. — А ті — інші. Інші для промоутера переважно». «Полаялся він з ними, — мабуть, це добре що знається на собаках зливав свою версію, — тому і замінив». «Чув, що музиканти что–то сказали не те, — той, що володіє тонким слухом лупив правду. — А хто ж «не те» любить?» Ніхто, все вірно. І заявлене чергове з багаточисельних шоу білоруського фолк–рока придбало брудненьку рекламу. Всім цікаво: і хто там насправді зіграє? А організатор, цілком імовірно, періодично дивиться на екран мобільного з эсэмэсками не найприємнішого короткого вмісту.

У зв'язку з вищевикладеним побоююся я за душевну рівновагу лідера групи «Палац» Олега Хоменко. Як вам відомо, увійшов він до складу Республіканської поради у справах культури і мистецтва. У Олега є нетривіальні плани і задумки в цих областях. Тут проведення і локальних акцій, і разових сейшенов, і загальнодержавних фестивалів і форумів міжнародного рівня. Хоменко не збирається зациклюватися лише на пісні. Він мислить широко і глобально. Заходи ці повинні включати весь спектр мистецтва: виставки художників, народний промисел, класичну музику і так далі і тому подібне. Наскільки прислухаються до нього, чи удасться реалізувати хоч би один з його проектів? Дуже хочу вірити, що все у нього вийде. Вийде в нашої країни, за яку Олег Хоменко переживає і яку беззавітно любить. Але что–то підказує мені, що не всі віднесуться до такого кроку фронтмена «Палаца» — увійти до контакту з «чиновництвом» (між іншим, люди все суспіль творчі) — з розумінням і схваленням. І свою долю негативних sms він ще отримає, якщо вже не отримує.

Батьківщина або sms! Батьківщина або sms? Самі виберіть, який знак вам ближче: восклицательний або питальний. Я ж вибираю батьківщину і нормальне людське спілкування — в колі друзів і знайомих, віч-на-віч. І sms в цьому випадку мені потрібно лише для того, щоб призначити дату, час і місце зустрічі. Sms–мишление не для мене. Добре сказано.

Автор публікації: Олег КЛІМОВ

ОДНЕ МІСЦЕ!

Краськотіща-2




Сюди !

This entry was posted in Остаточний вирок. Bookmark the permalink.

Comments are closed.