Півтора роки тому Національний банк спростив механізм відкриття добродійних рахунків.

Посварилися дві жінки: чиє дитя хворе, кому відповідно потрібно більше грошей на лікування чи і так вже необхідно для цього їхати за кордон. Історія невигадана і не єдина. Подібні перестрілки раз у раз спалахують на тематичних форумах в інтернеті, де збираються люди, здавалося б, об'єднані загальною бідою і загальною метою: знайти і зібрати засоби для дорогого лікування. Приводом для згаданої сварки послужив. ідеальний зовнішній вигляд однієї з мам на фотографіях, викладених нею як звіт про лікування сина в європейській клініці. За відсутності видимих поліпшень в стані дитяти (якщо врахувати, що це вже третя поїздка за рубіж) поліпшення зовнішньої привабливості мами — в наявності. «За чий рахунок апгрейд?» — поставила питання в лоб одна з учасниць форуму.

На відміну від віртуальної в реальному житті такі питання не спливають. Немає приводу. Є оголошення, крики про допомогу, благання, страхітливі незрозумілим поєднанням букв діагнози і конкретні суми. Ними обвішані скляні конторки в банках і поштових відділеннях, рясніють газети. Тут все просто: хочеш допомогти — переклади гроші на розрахунковий рахунок; сумніваєшся — пройди мимо. Яким би не був вибір, це свого роду вотум довіри прохачеві. Відповідно і запитувати потім: «На що ви витратили мої 50 тисяч? Пред'явите чеки, будь ласка», — як би неправильно. З людської точки зору.

З юридичною — не лише правильно, але якоюсь мірою навіть необхідно. Півтора роки тому Національний банк спростив механізм відкриття добродійних рахунків. Теоретично збирати засоби всім світом на будь-які потреби вольний кожен. Особливо на лікування, та ще за кордоном, та ще і свого дитяти. Як не допомогти? Раніше подібні оголошення з'являлися в газетах і на радіо, скажімо так, зі схвалення Мінздорову. Оскільки, аби відкрити такий добродійний рахунок, було потрібне клопотання головного медичного відомства. У свою чергу, отримати його можна було після засідання експертної комісії. У її висновку були два ключові моменти: лікування за кордоном обгрунтований і, що ще важливіше, ефективно. Більш того, у багатьох випадках витрати за послуги і допомогу зарубіжних лікарів брала на себе держава, сам же пацієнт не платив ні копійки. Ще 5 років тому на ці цілі витрачалися до 3 мільярдів бюджетних рублів в рік, але витрати окупалися практично стовідсотковим позитивним результатом.

Експертна комісія працює і зараз. Проте її висновок тепер мало кого цікавить.

— З ланцюжка «прохач — благодійник» фактично випала ланка медичних експертів. Тобто тепер немає гарантій, що прохачеві дійсно необхідно лікуватися за кордоном, а головне — що гроші не будуть витрачені даремно, — визнає міністр охорони здоров'я Василь Жарко. — У нас були випадки, коли людина збирала необхідну суму, лікувалася, на його думку, в кращих європейських або російських клініках, а, врешті-решт, повертався на батьківщину з тим же діагнозом, нульовим ефектом від лікування і рятували його вже наші лікарі. Поважно визнати і зрозуміти, що можливості наших клінік і кваліфікація медиків анітрохи не поступаються рівню західних. Лікування онкологічних захворювань, пересадка органів, операції при ретинопатії, кохлеарная імплантація — мотив більшості оголошень про збір засобів. Але по таку допомогу не обов'язково їхати на захід! Коли починаєш розбиратися з кожним випадком індивідуально, виявляється, людина нікуди не зверталася, не проходил обстежень або, ще гірше, від допомоги своїх фахівців відмовився. Просто тому, що вважав за краще їм «кращих» за кордоном. Але тоді під цією маркою можна і пломби ставити у німецьких або російських стоматологів. Як-не-як теж лікування.

— З одного боку, не можна позбавляти людину права вибору. З іншої — контроль в цій сфері все-таки має бути, — упевнена Ганна Горчакова, директор Білоруського дитячого хосписа. — Хоч би тому, що гра на відчуттях — досить прибуткова справа. Питання в тому, хто залишиться в дурнях. Зарубіжні клініки готові прийняти будь-якого пацієнта не тому, що тамошні медики всесильні, а тому, що на них вони заробляють гроші. Банально, але факт. Звичайно, там проведуть необхідні обстеження, оточать увагою. При цьому кожну посмішку, образно кажучи, впишуть в рахунок. Проте в більшості випадків все, що зробити було можна, вже і так зроблено. На батьківщині пацієнта. Але про це вголос не говорять. Це навіть важко назвати обманом. Просто ринкові стосунки, де бажання платоспроможного клієнта — закон. Ще гірше, коли зловживати довірою починають ті, що самі «мають» потребу. Особисто знала маму, у дочки якої онкологічне захворювання успішно проліковане. Дівчинка — в стійкій ремісії. Але мама як заведена продовжувала строчити оголошення: «Допоможіть врятувати дитяті життя!»

— Торік пара, що представлялася мужом і дружиною, ходила по мінських квартирах і просила грошей на лікування тяжкохворої дочки. Якщо кто–то ставив уточнюючі питання, шахраї прикривалися причетністю до нашого фонду, — призналася фахівець з програмної діяльності міжнародного добродійного фонду допомоги дітям «Шанс» Наталія Бармакова. — До цього випадку ми були переконані: спрощення схеми відкриття добродійних рахунків лише на користь батькам. Їм дали можливість заощадити час на тривалих бюрократичних процедурах і тим самим прискорити лікування дитяти. Зараз ми не так категоричні. Контроль все ж має бути. Який — не нам вирішувати.

Формально власник добродійного рахунку зобов'язаний на вимогу відзвітувати, куди і на що витрачені зібрані гроші. Проблема в тому, що незрозуміло, хто це повинен вимагати. Відповідальних немає. У компетенцію банків це не входить, Мінздоров теж не в справ, а простій людині, що виявила вотум довіри горемике–просителю, вимагати звіту чисто по-людськи незручно. Напевно, саме тому парочка шахраїв, що зіграла на відчутті співчуття не одного десятка мінчан, до цих пір ходить по квартирах із слізним проханням про останній шанс для дитяти. Як можна не повірити? У людей таке горе!

Малюнок Олега КАРПОВІЧА, СБ.

Автор публікації: Валентина МОХОР

Міський голова

Перший над безоднею

Права рука генерала Маргелова

Перший над безоднею

Колдичевський табір смерті