Якщо грузинський і молдавський конфлікти на сьогодні по своєму характеру можна назвати хронічними, такими, що не мають доки перспектив на загострення, то вірмено-азербайджанський, можливо, в Астане ознаменувався переходом в гостру фазу. Тривожний симптом - не відбулася зустріч президентів Ільхама Алієва і Сержа Саргсяна. Не відбулася, скажемо прямо, унаслідок безглуздя. Про це пише Незалежна газета, коментуючи підсумки саміту ОБСЄ в Астане.
Вижив – у в'язницю
«Я не бігаю від блималок через чотири ряди»
Депутат або прогульник
Баку говорить і бажає чути лише про територіальну цілісність Азербайджану. Єреван, можливо, вперше на такому рівні і з такою запеклістю дав зрозуміти: терпіння не безмежне, і Вірменія, що зараз офіційно є гарантом безпеці Нагірного Карабаху, при посиленні зовнішнього політичного тиску або силового з боку Азербайджану просто визнає суверенітет цієї вірменської республіки. Так, швидше за все в цьому випадку почнеться війна. Навряд чи тривала. Потім, ймовірно, примус до світу. Можливо, введення миротворців. Ну і, по логіці, остаточна фіксація того географічного розкладу, який буде на той момент. Це гірший сценарій. Але складається враження, що самі учасники конфлікту, посередники, що прийняли черговий аморфний документ з мирним текстом, вже готові саме до нього. І, звичайно, вже не на декларативному рівні. Інформовані джерела упевнені в тому, що Баку зволікає із завданням першого удару лише унаслідок невпевненості в швидкій перемозі. Швидкою вона не може бути з врахуванням реалій. Відносно затяжні бойові дії, якщо світова спільнота їх допустить, незмінно обернуться внутрішньою кризою з непередбачуваними наслідками для нинішніх властей. Ну і Єреван, як наголошувалося, представив свою позицію: війна - так війна, раз іншої дороги немає, - пише Незалежна газета.
ЗМІ: Позиція Єревану: війна.