Ось вже більш за півстоліття Марокко — незалежна держава. Але за цей час колишні зв'язки з Європою не були забуті, навпаки, країна живе в тісній співпраці з європейськими організаціями.
Історія самостійної держави Марокко почалася в 1956 р., коли Франція офіційно визнала його незалежність. Країна розташована на північному заході африканського материка лише Гібралтарська протока відділяє Марокко від Іспанії, що дозволяє цій державі Північної Африки залишатися на короткій нозі в економічних і дипломатичних стосунках з європейськими країнами. Північне побережжя Марокко виходить до Середземного моря, західні береги омиваються Атлантичним океаном. З південно-східного боку Марокко обдає гарячим диханням пустелі Цукру: марокканські кордони заходять на її територію. Не дивлячись на порівняно скромну площу (446 550 км2), Марокко займає четверте місце в списку самих густонаселених арабських країн (перша трійка — це Єгипет Судан і Алжір).
Марокко мале і лише епізодично співробітничає з сусідніми африканськими державами, віддаючи перевагу над ними Європі. До цих пір країну сполучають досить міцні дипломатичні і економічні зв'язки з Францією, Іспанією і Німеччиною.
Франція незмінно залишається найголовнішим торгівельним партнером Марокко, як як покупець, так і як постачальник. На європейський ринок Марокко поставляє перш за все овочі, фрукти, цитрусові, оливки, фініки, рибу, а також хімікати і добрива. Але марокканські землі — зона так званого ризикованого землеробства. Клімат тут не відрізняється постійністю: може настати тривалий період засухи, але з тим же успіхом всі посіви може і зовсім затопити проливними дощами.
Відвіку теплі стосунки зв'язують країну і із Сполученими Штатами — в 1777 г Марокко стало першою державою, що визнала незалежність США від Великобританії. В наші дні Марокканська держава інколи згадується як один з головних союзників США серед країн, що не входять в НАТО. Але відсутність членства в НАТО і ЄС зовсім не заважає Марокко активно брати участь в діалозі з цими міжнародними організаціями.
Культурна спадщина Марокко надзвичайна багато: це і народні ремесла берберських племен, і вплив ісламу (килимоткацтво), і європейські традиції в літературі, музиці і живописі. Особливо сильно екзотична суміш іспанських, французьких і португальських віянь з традиційними африканськими і арабськими нотками відчувається в блюдах місцевої кухні.
Марокканці дуже гостинні, а гостей завжди зустрічають молоком і фініками, це аналог нашого хліби-солі. Дуже багатий марокканський фольклор, кілька разів в році в країні проводяться фольклорні фестивалі, найбільший з них проходит на початку літа або восени в Маракеші і триває два тижні. А ще є фестиваль троянд в Ель-Кела, МТуна, кінний фестиваль в Тисі і інші барвисті свята, на які збирається безліч фольклорних колективів. Проводяться і музичні фестивалі, і серед них міжнародний фестиваль духовної музики у Фесе і фестиваль поп-музики в Саїдії. Ще один штрих європейської культури, що прижився в Марокко, — безліч кафе, схожих на те, яким в знаменитому фільмі «Касабланці» 1942 г володіє герой Хемфрі Богарта. Є і свого роду паби: там збираються футбольні уболівальники.
ЦІКАВІ ФАКТИ
| Марокканки люблять і уміють носити прикраси. Надівають їх багато, але так тонко поєднують, що відчуття надмірності не виникає. Прикраси ці в основному з срібла і сплавів інших металів з ним. Золото в Марокко вважається металом диявола.
| Традиційний марокканський обід починається з ритуалу миття рук водою із спеціального мідного чайника, вода — з легким рожевим ароматом. Руки мають бути ідеально чистими, тому що столовими приладами марокканці, як правило, не користуються, використовуючи коржики, і їду беруть з одного загального блюда.
| Башти-близнята в Касабланці, за місцевими мірками, вважаються справжніми «хмарочосами»: у кожній з двох башт цього ділового і торгівельного центру всього 28 поверхів, а висота комплексу складає 115 м. На сьогоднішній день це найвищий офісний центр в Марокко.
| У 2005 р. урядом Марокко було прийнято рішення ввести безвізовий режим для російських громадян, що приїздять до країни. Поки що цей захід залишається однобічним, і марокканцям як і раніше потрібна віза для в'їзду на територію Росії.
У Марокко можна провести саму незабутню в житті відпустку. На висоті 1650 м в 50 км. від Феса знаходиться гірськолижний курорт Іфран. Ледве нижче можна зайнятися рибалкою на озерах, а остаточно спустившись до побережжя, на курорт Агадір, де навіть в розпал зими температура повітря не опускається нижче +20?С, позагорать і викупатися в Атлантичному океані.